У Харкові оцифрували понад 400 церковних реліквій: колекцію можна переглянути онлайн
У Харкові в межах проєкту «Слобожанський код. Церковна старовина» оцифрували колекцію релігійних пам’яток XVII–XX століть із фондів Харківського історичного музею імені Миколи Сумцова. Серед них — старовинні ікони, богослужбові книги, церковне вбрання та предмети, пов’язані з історією різних релігійних громад Слобожанщини.
Проєкт дає змогу ознайомитися з музейними експонатами онлайн, адже наразі музей не приймає відвідувачів і не може виставляти колекцію в експозиції. Про це Суспільному Харків розповіла головна зберігачка фондів музею Вікторія Буличова.
За її словами, релігійні пам’ятки відображають культурне розмаїття Слобожанщини, де протягом століть взаємодіяли різні народи й традиції. Вивчення церковної старовини допомагає краще зрозуміти, як релігія впливала на повсякденне життя та формування культури регіону.
У межах проєкту оцифрували 461 музейний предмет. Зокрема, фахівці опрацювали 59 богослужбових книг, відсканувавши понад 19 тисяч сторінок. Тепер їх можна читати й переглядати в цифровому каталозі.
Окрім електронного каталогу, ініціатива передбачає створення 3D-моделей 50 експонатів, інтерактивної віртуальної виставки, спеціалізованого вебсайту та мобільного застосунку з підтримкою технологій віртуальної реальності.
Які експонати можна побачити
Серед оцифрованих пам’яток є предмети, що представляють різні релігійні традиції регіону. Один із них — корона Тори, яку після повернення з евакуації у 1944 році облікували під назвою «вінчальний вінець».
За словами Вікторії Буличової, завдяки співпраці з фахівцями Музею єврейського мистецтва у Варшаві вдалося встановити, що предмет виготовили на Львівщині у другій половині XVIII століття. Згодом він потрапив до Харкова разом із представниками єврейської громади, а пізніше опинився в музейній колекції.
Ще один цікавий експонат — церковне вбрання, пов’язане з літургійною традицією Вірменської католицької церкви.
Частина предметів має сліди пошкоджень, отриманих під час Другої світової війни. Деякі з них евакуювали на схід у жовтні 1941 року, однак під час бомбардувань значну частину колекції було знищено. Вцілілі речі зберігають свідчення втрат української культурної спадщини.
Оцифровані матеріали можуть стати в пригоді не лише дослідникам і науковцям, а й учням, студентам та всім, хто цікавиться історією релігії й культури Слобожанщини.
Переглянути цифрову колекцію та відвідати віртуальну виставку «Слобожанський код. Церковна старовина» можна на офіційному сайті проєкту.