На Оболоні презентували новий кампус KSE з павільйонами від архітектурного офісу ФОРМА

У вересні Київська школа економіки презентувала проєкт тимчасових павільйонів на території нового кампусу на Оболоні. Простір, спроєктований спільно з київським архітектурним офісом ФОРМА, поєднує освітню інфраструктуру, відкритий ландшафт і легкі модульні конструкції.

Новий кампус розташований між Дніпром і парком «Наталка». До 2025 року ця територія була гольф-клубом, а тепер її планують перетворити на відкриту зелену зону зі спортивною інфраструктурою та просторами для студентів, ветеранів, дітей і мешканців району.

Кампус стане базою для освітніх програм KSE — від бакалаврських і магістерських до докторських програм з економіки, державної політики, ІТ, інженерії та інших напрямів. Тут також планують облаштувати аудиторії, інженерні лабораторії, майстерні, мистецькі простори, теплиці та сад пам’яті.

Як влаштовані павільйони

Перший етап розвитку кампусу — три напівпрозорі павільйони. Їхній каркас зібрали з модульної системи Plettac, яку використовують у тимчасовій архітектурі та масштабних культурних подіях.

Конструкції мають різну висоту й пропорції та інтегровані в ландшафт. Простір між павільйонами — газони, дерева, доріжки та відкриті ділянки — є частиною архітектурної концепції нарівні з самими будівлями.

Каркас навмисно не приховують за суцільною оболонкою. Він одночасно виконує функцію конструкції, технічної опори та просторового каркаса. Вдень полікарбонат пропускає й пом’якшує сонячне світло, стираючи межу між інтер’єром і довкіллям. Увечері внутрішнє освітлення перетворює павільйони на світлові об’єкти, помітні з різних точок кампусу.

«Павільйон як типологія пов’язаний із легкістю, тимчасовістю та вразливістю. Сьогодні ці якості набувають для нас особливого значення як виняток у середовищі, де архітектура дедалі частіше має бути витривалою і захисною», — пояснює Олексій Петров з ФОРМА.

За його словами, три павільйони призначені для навчання, роботи та зустрічей. Їхня структура залишається сталою, тоді як функції простору можуть змінюватися залежно від навчальної програми та потреб університету.

Простір, який змінюється разом із користувачами

Павільйони вже використовують для різних форматів — програм відновлення для ветеранів, шахових турнірів, літніх шкіл, наукових семінарів і мистецьких подій.

«Функціонал конструкцій легко адаптується до різних сценаріїв використання. Цей проєкт є свідченням того, що українські команди спроможні створювати інноваційні та функціональні простори навіть у часи невизначеності», — розповідає куратор проєкту павільйонів KSE Володимир Кадигроб.

Окрему частину кампусу становлять модульні укриття, які автоматично відчиняються під час повітряної тривоги. Ними можуть користуватися не лише студенти й працівники KSE, а й мешканці району та відвідувачі набережної.

Таким чином, кампус задуманий не як закрита територія університету, а як публічний простір, де освітня, рекреаційна та соціальна функції існують одночасно. Тимчасові павільйони при цьому мають стати одним із перших елементів середовища, яке продовжуватиме змінюватися разом із розвитком кампусу.